обмокати
ОБМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМО́КНУТИ і ОБМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. обмо́к, ла, ло; док. Ставати мокрим, намокати.
Здорові каченята ніколи не обмокають, якщо їм дається повна свобода для самостійного виходу на воду і назад на берег (Птахівн., 1955, 218);
Обмок — як вовк, обкис — як лис, голоден — як собака! (Укр.. присл.., 1955, 48);
Обмокли хлопці — рубця сухого не було (Головко, І, 1957, 136).
Словник української мови (СУМ-11)