обморочений

ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до обморо́чити;

// обморо́чено, безос. пред.

[Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. обморочений — обморо́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обморочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обморочити. || обморочено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обморочений — ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обморо́чити; // обморо́чено, безос. присудк. сл. [Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (Кроп., II, 1958, 233).  Словник української мови в 11 томах