Орфографічний словник української мови

обморочений

обморо́чений

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обморочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обморочити. || обморочено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обморочений — ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обморо́чити; // обморо́чено, безос. присудк. сл. [Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (Кроп., II, 1958, 233).  Словник української мови в 11 томах
  3. обморочений — ОБМОРО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обморо́чити; // обморо́чено, безос. пред. [Демко:] Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!.. (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах