обмотаний
ОБМО́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обмота́ти.
За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю (Григорій Тютюнник);
– Добрий [Сава], але обмотаний циганськими вговорюваннями! – відповів Михайло [батькові] (О. Кобилянська);
// обмо́тано, безос. пред.
Особливо яскраво за це [тривалу подорож] говорили пошматовані .. черевики, які було обмотано пасмами зашкарублих рослин (Олесь Досвітній);
// у знач. прикм.
Багато було поранених, які несли перед собою обмотані руки (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)