Словник української мови в 11 томах

обмотаний

ОБМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмота́ти.

За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю (Тют., Вир, 1960, 10);

— Добрий [Сава], але обмотаний циганськими вговорюваннями! — відповів Михайло [батькові] (Коб., II, 1956, 90);

// обмо́тано, безос. присудк. сл.

Особливо яскраво за це [тривалу подорож] говорили пошматовані.. черевики, які було обмотано пасмами зашкарублих рослин (Досв., Гюлле, 1961, 15).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обмотаний — обмо́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обмотаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмотати. || обмотано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмотаний — ОБМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмота́ти. За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю (Григорій Тютюнник); – Добрий [Сава], але обмотаний циганськими вговорюваннями! – відповів Михайло [батькові] (О.  Словник української мови у 20 томах