Орфографічний словник української мови

обмотаний

обмо́таний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обмотаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмотати. || обмотано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмотаний — ОБМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмота́ти. За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю (Тют., Вир, 1960, 10); — Добрий [Сава], але обмотаний циганськими вговорюваннями! — відповів Михайло [батькові] (Коб.  Словник української мови в 11 томах
  3. обмотаний — ОБМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмота́ти. За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю (Григорій Тютюнник); – Добрий [Сава], але обмотаний циганськими вговорюваннями! – відповів Михайло [батькові] (О.  Словник української мови у 20 томах