обмін
О́БМІН, у, ч.
1. Дія за знач. обмі́нювати і обмі́нюватися.
Рожева папуга подавала вам ваше щастя в обмін на маленьку білу монетку (Ю. Смолич);
У Варшаві я проробив майже рік, – спочатку при російсько-українсько-польській репатріаційній комісії по обміну військовополоненими, а потім керуючим справами посольства (О. Довженко);
Аліна, Рада й Воля вперше після Києва зосталися на самоті для обміну думками (Ю. Яновський).
2. спец. Процес руху товарів як форма розподілу продуктів праці суспільства.
Формою обміну, який упорядковує волю і свідомість людей у суспільстві, є підприємництво – тобто діяльність зі створення з допомогою власності товарів для обміну на ринку (із журн.).
○ (1) В о́бмін на, у знач. прийм., з знах в. – уживається при вказівці на предмет, на який щось обмінюється.
Підписано шість контрактів на постачання різних приладів, розроблених інститутом .. – в обмін на персональні комп'ютери (з газ.).
△ (2) Безвалю́тний о́бмін – міжнародний обмін товарами, послугами та ін. результатами економічної, наукової, культурної діяльності без витрати іноземної валюти.
У 1968 році мене рекомендували до складу будзагону Київського політехнічного інституту в Польщу: між нашим інститутом та Вроцлавським політехом була угода про безвалютний обмін студзагонами, а фактично з допомогою дотацій ішло широке ознайомлення з життям іншої країни (з газ.);
(3) О́бмін валю́т, фін. – обмін валюти однієї держави на валюту іншої за визначеним курсом;
(4) О́бмін ене́ргії [в органі́змі], біол. – сукупність перетворень органічних речовин у клітинах організму, внаслідок яких утворюється енергія, необхідна для життєдіяльності.
Основна маса органічних речовин, що їх використовують організми при обміні енергії, створюється в процесі фотосинтезу зеленими рослинами за рахунок сонячної енергії (з наук. літ.);
(5) О́бмін речови́н, біол. – сукупність процесів у живих організмах, пов'язаних із засвоєнням речовин із зовнішнього середовища і їхнім перетворенням.
Обмін речовин – це той найважливіший процес внутрішнього життя організму, який обумовлює певний характер його взаємодії з оточуючим середовищем (з наук. літ.).
◇ (6) О́бмін думка́ми (д) див. обмі́нюватися.
Словник української мови (СУМ-20)