обмінюватися
ОБМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ОБМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док.
1. Мінятися чимось з ким-небудь.
Цілий тиждень знайомі обмінювались подарунками, які виставляють на цілі святки на столи (М. Коцюбинський);
Панна хорунжівна, .. з которою він і перстенями обмінивсь.., по вулицям [вулицях] у Конотопі з пісеньками ходить і дружечок збира (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Олена:] Ти розумієш, адже ми ще й не бачили одне одного. Познайомилися листовно, потім обмінялися фотокартками (З. Мороз).
2. перен. Відповідати на яку-небудь дію такою самою дією.
Пароплави обмінялися прощальними гудками, і кожний пішов своїм курсом (М. Трублаїні).
3. тільки недок. Пас. до обмі́нювати.
Акції у процесі злиття, поділу та продажу активів у деяких випадках можуть обмінюватися за номінальною вартістю (з наук. літ.);
Дніпром везла [флотилія] до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск та інший товар, який обмінювався на предмети розкошів (з наук. літ.).
(1) Обмі́нюватися / обміня́тися по́глядом (по́глядами) – поглядати один на одного.
Сидячи за вечерею, вони обмінювались таємничо-радісними поглядами (Леся Українка);
Обміняються вони німим поглядом. – Скучила я за тобою! – кажуть ясні журливі очі Мотрині. – Не послухалась мене! – докоря своїми Василь (Панас Мирний);
Обмінявшись поглядами, льотчики разом підвелись, стали дякувати хазяйці (О. Гончар);
(2) Обмі́нюватися / обміня́тися у́смішками – усміхатися один одному.
Віталій і Тоня перезиркувалися між собою, обмінювались усмішками (О. Гончар).
◇ (3) Обмі́нюватися / обміня́тися думка́ми (сло́вом, слова́ми і т. ін.) з ким про що і без дод. – говорити з ким-небудь про щось; обговорювати, висловлювати щось.
Присутні, обмінюючись думками про фільм [“Повість полум'яних літ”], одностайно казали, що подібного яскравістю і глибиною твору про Другу світову війну наше мистецтво ще не бачило (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)