обмінюватися
ОБМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ОБМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док.
1. Мінятися чимось з ким-небудь.
Цілий тиждень знайомі обмінювались подарунками, які виставляють на цілі святки на столи (Коцюб., III, 1956, 411);
[Олена:] Ти розумієш, адже ми ще й не бачили одне одного. Познайомилися листовно, потім обмінялися фотокартками (Мороз, П’єси, 1959, 104);
Панна хорунжівна, .. з которою він і перстенями обмінивсь.., по вулицям [вулицях] у Конотопі з пісеньками ходить і дружечок збира (Кв.-Осн., II, 1956, 208).
2. перен. Відповідати на яку-небудь дію такою самою дією.
Пароплави обмінялися прощальними гудками, і кожний пішов своїм курсом (Трубл., Лахтак, 1953, 200).
Обмі́нюватися (обміня́тися, обміни́тися) думка́ми (сло́вом, слова́ми, інформа́цією і т. ін.) з ким — говорити про щось з ким-небудь, повідомляти, висловлювати що-небудь один одному.
Присутні, обмінюючись думками про фільм ["Повість полум’яних літ"], одностайно казали, що подібного яскравістю і глибиною твору про другу світову війну наше мистецтво ще не бачило (Рильський, Веч. розмови, 1962, 15);
Там, де було колись фойє, басейн із золотими рибками, — вони гуляли, обмінюючись враженнями про свій театр (Ю. Янов, II, 1954, 42);
Раз цар один на ловах заблудився Посеред гір і не було нікого При нім, щоб з ним хоч словом обмінився (Фр., XI, 1952, 93);
Обмі́нюватися (обміня́тися) по́глядом (по́глядами) — поглядати один на одного.
Сидячи за вечерею, вони обмінювались таємничо-радісними поглядами (Л. Укр., III, 1952, 656);
Обміняються вони німим поглядом. — Скучила я за тобою! — кажуть ясні журливі очі Мотрині. — Не послухалась мене! — докоря своїми Василь (Мирний, IV, 1955, 181);
Обмінявшись поглядами, льотчики разом підвелись, стали дякувати хазяйці (Гончар, Тронка, 1963, 75);
Обмі́нюватися (обміня́тися) у́смішками — усміхатися один одному.
Віталій і Тоня перезиркувалися між собою, обмінювались усмішками (Гончар, Тронка, 1963, 36).
3. тільки недок. Пас. до обмі́нювати.
Словник української мови (СУМ-11)