обміркований
ОБМІРКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обміркува́ти.
Вона уявляла собі все [майбутнє] ясно, як ясні й обмірковані були її плани (Н. Кобринська);
// обмірко́вано, безос. пред.
Солоха .. в'язала .. методично, і, здавалося, кожний її крок уперед було заздалегідь вивірено й обмірковано (О. Донченко);
Все було обмірковано наперед (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)