обміркований
ОБМІРКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обміркува́ти.
Вона уявляла собі все [майбутнє] ясно, як ясні й обмірковані були її плани (Н. Кобринська);
// обмірко́вано, безос. пред.
Солоха .. в'язала .. методично, і, здавалося, кожний її крок уперед було заздалегідь вивірено й обмірковано (О. Донченко);
Все було обмірковано наперед (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обміркований — обмірко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обміркований — [обм'іркованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обміркований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обміркувати. || обмірковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обміркований — ОБМІРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обміркува́ти. Вона уявляла собі все [майбутнє] ясно, як ясні й обмірковані були її плани (Кобр., Вибр., 1954, 5); // обмірко́вано, безос. присудк. сл. Солоха.. в’язала.. Словник української мови в 11 томах
- обміркований — Обмірко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)