Словник української мови у 20 томах

обмірковуватися

ОБМІРКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок.

Пас. до обмірко́вувати 2.

– На що хочете закладаюся, що саме тепер обмірковується план кампанії антифілоксерної! (М. Коцюбинський);

Треба, щоб питання художнього виховання дітей у нас обмірковувались частіше (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обмірковуватися — обмірко́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обмірковуватися — [обм'ірковуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. обмірковуватися — -ується, недок. Пас. до обмірковувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмірковуватися — ОБМІРКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до обмірко́вувати 2. — На що хочете закладаюся, що саме тепер обмірковується план кампанії антифілоксерної! (Коцюб., І, 1955, 196); Треба, щоб питання художнього виховання дітей у нас обмірковувались частіше (Довж., III, 1960, 15).  Словник української мови в 11 томах