обміркування

ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. обміркува́ти.

Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Іван Ле);

Цю саме ціль хотів би я .. піддати вашому обміркуванню (І. Франко);

Друзі вдалися до всебічного обміркування шлюбу Данила і Тосі (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. обміркування — обміркува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обміркування — -я, с. Дія за знач. обміркувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обміркування — ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти. Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Ле, Право.., 1957, 261); Цю саме ціль хотів би я.. піддати вашому обміркуванню (Фр.  Словник української мови в 11 томах