Орфографічний словник української мови

обміркування

обміркува́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обміркування — -я, с. Дія за знач. обміркувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обміркування — ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти. Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Ле, Право.., 1957, 261); Цю саме ціль хотів би я.. піддати вашому обміркуванню (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  3. обміркування — ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти. Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Іван Ле); Цю саме ціль хотів би я .. піддати вашому обміркуванню (І. Франко); Друзі вдалися до всебічного обміркування шлюбу Данила і Тосі (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах