обміркування

ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти.

Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Ле, Право.., 1957, 261);

Цю саме ціль хотів би я.. піддати вашому обміркуванню (Фр., VI, 1951, 212);

Друзі вдалися до всебічного обміркування шлюбу Данила і Тосі (Смолич, Мир.., 1958, 32).

Значення в інших словниках

1. обміркування — обміркува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обміркування — -я, с. Дія за знач. обміркувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обміркування — ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти. Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Іван Ле); Цю саме ціль хотів би я .. піддати вашому обміркуванню (І. Франко); Друзі вдалися до всебічного обміркування шлюбу Данила і Тосі (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах