обміркувати —
обміркува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обміркувати —
див. обмірковувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обміркувати —
ОБМІРКУВА́ТИ див. обмірко́вувати.
Словник української мови у 20 томах
обміркувати —
ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док.
Словник синонімів української мови
обміркувати —
Обмірко́вувати, -вую, -єш сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. ІІ. 19.
Словник української мови Грінченка