обміркування
ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти.
Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Ле, Право.., 1957, 261);
Цю саме ціль хотів би я.. піддати вашому обміркуванню (Фр., VI, 1951, 212);
Друзі вдалися до всебічного обміркування шлюбу Данила і Тосі (Смолич, Мир.., 1958, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обміркування — обміркува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обміркування — -я, с. Дія за знач. обміркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обміркування — ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти. Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Іван Ле); Цю саме ціль хотів би я .. піддати вашому обміркуванню (І. Франко); Друзі вдалися до всебічного обміркування шлюбу Данила і Тосі (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах