1. Орфографічний словник української мови

обміркування

обміркува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обміркування — -я, с. Дія за знач. обміркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обміркування — ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти. Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Ле, Право.., 1957, 261); Цю саме ціль хотів би я.. піддати вашому обміркуванню (Фр. Словник української мови в 11 томах
  3. обміркування — ОБМІРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обміркува́ти. Згодом прийшло врівноваження після обміркування на самоті тієї давньої події (Іван Ле); Цю саме ціль хотів би я .. піддати вашому обміркуванню (І. Франко); Друзі вдалися до всебічного обміркування шлюбу Данила і Тосі (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах