обмішка
О́БМІШКА, и, ж.
Висівки або дерть, які підмішують у корм тваринам.
На кукурудзяній обмішці кабани ростуть, мов на опарі (К. Гордієнко);
// Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті.
Чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)