Великий тлумачний словник сучасної мови

обмішка

о́бмішка

-и, ж.

Висівки або дерть, що їх підмішують у корм тваринам.

|| Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обмішка — о́бмішка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. обмішка — О́БМІШКА, и, ж. Висівки або дерть, які підмішують у корм тваринам. На кукурудзяній обмішці кабани ростуть, мов на опарі (Горд., II, 1959, 293); // Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті. Чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (Мик., II, 1957, 283).  Словник української мови в 11 томах
  3. обмішка — О́БМІШКА, и, ж. Висівки або дерть, які підмішують у корм тваринам. На кукурудзяній обмішці кабани ростуть, мов на опарі (К. Гордієнко); // Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті. Чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
  4. обмішка — ВИ́СІВКИ (відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен), МЕЖИ́СІТКА заст., ГРИС діал.; О́БМІШКА (також дерть, яку підмішують у корм тваринам).  Словник синонімів української мови
  5. обмішка — Обмішка, -ки ж. Отруби или мука, подмѣшиваемыя къ корму домашнихъ животныхъ. Кіев. г.  Словник української мови Грінченка