обмішка
О́БМІШКА, и, ж. Висівки або дерть, які підмішують у корм тваринам.
На кукурудзяній обмішці кабани ростуть, мов на опарі (Горд., II, 1959, 293);
// Корм для тварин, замішаний на висівках або дерті.
Чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (Мик., II, 1957, 283).
Словник української мови (СУМ-11)