обновець

ОБНО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Перший сніг.

Розплющила очі. Білою тишею лежав на землі обновець (Г. Усач).

Значення в інших словниках

1. обновець — -вця, ч., зах. Перший сніг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обновець — Обновець, -вця м. Первый снѣгъ. Вх. Уг. 255.  Словник української мови Грінченка