обожнення

ОБО́ЖНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. обо́жнити.

Коли забути про це [справжній патріотизм], можна скотитись до обожнення галушок і синіх шароварів (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. обожнення — обо́жнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обожнення — -я, с. Дія за знач. обожнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обожнення — ОБО́ЖНЕННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жнити. Коли забути про це [справжній патріотизм], можна скотитись до обожнення галушок і синіх шароварів (Рильський, III, 1955, 38).  Словник української мови в 11 томах