обожування

ОБО́ЖУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. обо́жувати.

В основі язичницької релігії слов'ян лежало обожування різних явищ і сил природи (з навч. літ.);

Вона .. пробувала обожувать вчителів, але їх старі й жовті види швидко одбили в неї охоту до обожування (І. Нечуй-Левицький);

Коли ж Павло Сергійович .. чув її голос, бачив усмішку, він вже нічого не знав, не тямив і не почував, крім щастя, обожування (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. обожування — обо́жування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обожування — -я, с. Дія за знач. обожувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обожування — ОБО́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жувати. В основі язичеської релігії слов’ян лежало обожування різних явищ і сил природи (Іст. СРСР, І, 1957, 39); Вона..  Словник української мови в 11 томах