обожувати
ОБО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.
Те саме, що обо́жнювати.
Не знаючи законів природи, первісні люди були безсилі перед її явищами, боялись їх, залежали від них і в результаті всього цього схилялися перед ними, обожуючи їх (з наук. літ.);
Ольжині товаришки знали, хто найлюбіший маркізі й Турманші, і обожували Ольгу (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)