оболоння
ОБОЛО́ННЯ, я, с.
Те саме, що оболо́нь.
Схоплюсь було, вибіжу з садка, біжу левадами, полем, оболонням – не знать і куди й що: весело стане!.. (Марко Вовчок);
І горбатий хлопчик .. щоднини .. приносить стокротки, морончики, що ростуть на оболонні біля хати (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)