оболонь
ОБОЛО́НЬ, і, ж.
Заплавні луки.
Сонце ховалось за межигірський бір, .. а далекі озерця на оболоні .. і річка Почайна горіли, наче розтоплене золото (І. Нечуй-Левицький);
Тихо в гаї і в селищі, Спить ще оболонь (І. Франко);
На сизі ще від мулу оболоні Гонив повільних буйволів орач (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)