оборожина
ОБОРО́ЖИНА, и, ж.
Один з чотирьох стовпів, на яких тримається дашок оборогу.
Він обхопив руками оборожину і, встромляючи свої босі, порепані ноги в туго натолочене сіно та чіпляючися руками все вище й вище, .. майже моментально видряпався нагору (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)