обпадати
ОБПАДА́ТИ¹, а́є, недок., ОБПА́СТИ, аде́, док.
Те саме, що опада́ти¹.
Все перед тобою в'яло й умирало: Сонцем не пригріте листя обпадало (Я. Щоголів);
Над будинком тоскно обпадало кленове листя (І. Микитенко);
І в бідну хату раз я заблукав; стареньку стріху мох укрив зелений, .. обпала глина з понадгнилих стін, крізь шпари вітер провівав студений (І. Франко).
ОБПАДА́ТИ², а́є, недок., ОБПА́СТИ, аде́, док., кого, що і без прям. дод., рідко.
Те саме, що опада́ти².
Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (М. Коцюбинський);
Авжеж, хай прибуде з своїм продзагоном Максим в Крутоярівку певного дня. А Струк обпаде уночі його сонним – І з цього широке почне повстання (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)