обпилювач

ОБПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч.

1. с. г. Апарат для обпилювання рослин, зерна, ґрунту, водоймищ і т. ін.

Для розпилювання отрут користуються спеціальними апаратами-обпилювачами (з наук. літ.);

Старі бурячища і посіви завжди обкопуємо крайовими канавками, затруюємо їх гексахлораном з допомогою ручних обпилювачів (з наук. літ.).

2. рідко. Те саме, що запи́льник.

Не можна обробляти посіви [багаторічних трав] отрутохімікатами під час цвітіння. Це часто призводить до масової загибелі обпилювачів трав – бджіл та джемелів. (із журн.).

ОБПИ́ЛЮВАЧ², а, ч.

Робітник, який займається обпилюванням (див. обпи́лювання²).

Лікарі вказали у своєму висновку, що він може працювати черговим слюсарем, обпилювачем.., складальником дрібних деталей (з газ.).

Значення в інших словниках

1. обпилювач — обпи́лювач 1 іменник чоловічого роду апарат для розпилювання рідини обпи́лювач 2 іменник чоловічого роду, істота робітник  Орфографічний словник української мови
2. обпилювач — I -а, ч., с. г. 1》 Машина або апарат для обпилювання рослин, зерна, ґрунту, водоймищ і т. ін. 2》 рідко. Те саме, що запильник. II -а, ч. Той, хто обпилює (див. обпилювати II 1)) що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпилювач — ОБПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч., с. г. 1. Апарат для обпилювання рослин, зерна, грунту, водоймищ і т. ін. Для розпилювання отрут користуються спеціальними апаратами-обпилювачами (Шкідн. і хвор..  Словник української мови в 11 томах