обпилювач

ОБПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч., с. г.

1. Апарат для обпилювання рослин, зерна, грунту, водоймищ і т. ін.

Для розпилювання отрут користуються спеціальними апаратами-обпилювачами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 22);

Старі бурячища і посіви завжди обкопуємо крайовими канавками, затруюємо їх гексахлораном з допомогою ручних обпилювачів (Колг. Укр., 3, 1958, 10).

2. рідко. Те саме, що запи́льник.

ОБПИ́ЛЮВАЧ², а, ч. Той, хто обпилює ( див. обпи́лювати²1) що-небудь.

Лікарі вказали у своєму висновку, що він може працювати черговим слюсарем, обпилювачем.., складальником дрібних деталей (Роб. газ., 27.III 1966, 2).

Значення в інших словниках

1. обпилювач — обпи́лювач 1 іменник чоловічого роду апарат для розпилювання рідини обпи́лювач 2 іменник чоловічого роду, істота робітник  Орфографічний словник української мови
2. обпилювач — I -а, ч., с. г. 1》 Машина або апарат для обпилювання рослин, зерна, ґрунту, водоймищ і т. ін. 2》 рідко. Те саме, що запильник. II -а, ч. Той, хто обпилює (див. обпилювати II 1)) що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпилювач — ОБПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. 1. с. г. Апарат для обпилювання рослин, зерна, ґрунту, водоймищ і т. ін. Для розпилювання отрут користуються спеціальними апаратами-обпилювачами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах