обпилювач

обпи́лювач

I -а, ч., с. г.

1》 Машина або апарат для обпилювання рослин, зерна, ґрунту, водоймищ і т. ін.

2》 рідко. Те саме, що запильник.

II -а, ч.

Той, хто обпилює (див. обпилювати II 1)) що-небудь.

Значення в інших словниках

1. обпилювач — обпи́лювач 1 іменник чоловічого роду апарат для розпилювання рідини обпи́лювач 2 іменник чоловічого роду, істота робітник  Орфографічний словник української мови
2. обпилювач — ОБПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч., с. г. 1. Апарат для обпилювання рослин, зерна, грунту, водоймищ і т. ін. Для розпилювання отрут користуються спеціальними апаратами-обпилювачами (Шкідн. і хвор..  Словник української мови в 11 томах
3. обпилювач — ОБПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. 1. с. г. Апарат для обпилювання рослин, зерна, ґрунту, водоймищ і т. ін. Для розпилювання отрут користуються спеціальними апаратами-обпилювачами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах