обповивати
ОБПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВИ́ТИ, обпов'ю́ обпов'є́ш і обпови́ю, обпови́єш, док., кого, що, розм., рідко.
1. Те саме, що оповива́ти 1.
Дивлюсь, аж приятель [Хміль] за гілку зачепився, А трохи згодом глядь – всю Рожу обповив (Є. Гребінка).
2. Обмотувати дитину пелюшками; сповивати.
Словник української мови (СУМ-20)