обповивати
ОБПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВИ́ТИ, обпов’ю́ обпов’є́ш і обпови́ю, обпови́єш, док., перех., розм., рідко.
1. Те саме, що оповива́ти 1.
Дивлюсь, аж приятель [Хміль] за гілку зачепився, А трохи згодом глядь — всю Рожу обповив (Греб., І, 1957, 56).
2. Обмотувати дитину пелюшками; сповивати.
Словник української мови (СУМ-11)