образливість
ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. обра́зливий.
– Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, – зимно відмовив Гордій (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. обра́зливий.
– Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, – зимно відмовив Гордій (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)