образотворчість

ОБРАЗОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. образотво́рчий.

Український народ поряд з прекрасним даром пісні, особливим музичним генієм володіє також великим талантом образотворчості (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. образотворчість — образотво́рчість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. образотворчість — -чості, ж. Властивість за знач. образотворчий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. образотворчість — ОБРАЗОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. образотво́рчий. Український народ поряд з прекрасним даром пісні, особливим музичним генієм володіє також великим талантом образотворчості (Мист., 3, 1965, 47).  Словник української мови в 11 томах