образочок

ОБРАЗО́ЧОК, чка, ч.

Пестл. до образо́к.

І внучатам із клуночка Гостинці виймала: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці, і червоний З фольги образочок (Т. Шевченко);

Над софою висів маленький образочок з вишиваною на паперовій канві гускою чи качкою (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. образочок — образо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. образочок — -чка, ч. Пестл. до образок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. образочок — ОБРАЗО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до образо́к. І внучатам із клуночка Гостинці виймала: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці, і червоний З фольги образочок (Шевч., І, 1951, 320); Над софою висів маленький образочок з вишиваною на паперовій канві гускою чи качкою (Кобр., Вибр., 1954, 121).  Словник української мови в 11 томах
4. образочок — Образ, -зу м. 1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте. Шевч. 2) Картина. 3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали. 4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч. 5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. н.  Словник української мови Грінченка