образочок
ОБРАЗО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до образо́к.
І внучатам із клуночка Гостинці виймала: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці, і червоний З фольги образочок (Шевч., І, 1951, 320);
Над софою висів маленький образочок з вишиваною на паперовій канві гускою чи качкою (Кобр., Вибр., 1954, 121).
Словник української мови (СУМ-11)