обрамований
ОБРАМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обрамува́ти.
Білий лоб з високими бровами й тепер гордо піднімався вгору, обрамований золотими квітами та рожами (І. Нечуй-Левицький);
Середник на чільній дошці .. оправи має овальну форму і обрамований дубовим вікном (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)