Орфографічний словник української мови

обрамований

обрамо́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обрамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрамувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обрамований — ОБРАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обрамува́ти. Білий лоб з високими бровами й тепер гордо піднімався вгору, обрамований золотими квітами та рожами (Н.-Лев., II, 1956, 72); Середник на чільній дошці.. оправи має овальну форму і обрамований дубовим вікном (Укр. золотарство.., 1970, 108).  Словник української мови в 11 томах
  3. обрамований — ОБРАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обрамува́ти. Білий лоб з високими бровами й тепер гордо піднімався вгору, обрамований золотими квітами та рожами (І. Нечуй-Левицький); Середник на чільній дошці .. оправи має овальну форму і обрамований дубовим вікном (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. обрамований — Обрамо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)