обрида
ОБРИ́ДА, и, ж.
Почуття огиди, душевної неприязні до кого-, чого-небудь; відраза.
Так, в догоду його міркуванням, вона .. з душевною обридою мусить виборювати місце, про яке хтось інший, може, тільки мріє... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)