обрида

обри́да

-и, ж.

Почуття огиди, душевної неприязні до кого-, чого-небудь; відраза.

Значення в інших словниках

1. обрида — обри́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обрида — див. ВІДРАЗА.  Словник синонімів Караванського
3. обрида — ОБРИ́ДА, и, ж. Почуття огиди, душевної неприязні до кого-, чого-небудь; відраза. Так, в догоду його міркуванням, вона.. з душевною обридою мусить виборювати місце, про яке хтось інший, може, тільки мріє… (Гончар, Тронка, 1963, 176).  Словник української мови в 11 томах
4. обрида — ОБРИ́ДА, и, ж. Почуття огиди, душевної неприязні до кого-, чого-небудь; відраза. Так, в догоду його міркуванням, вона .. з душевною обридою мусить виборювати місце, про яке хтось інший, може, тільки мріє... (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
5. обрида — ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. обрида — Обри́да, -ди ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву. Полт.  Словник української мови Грінченка