обриджувати

ОБРИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що.

Виклика́ти до кого-, чого-небудь почуття неприязні, огиди; робити кого-, що-небудь неприємним, бридким.

А Дарославич, – або ж не важив на решту її спокою, коли обриджував її життя сплетнями [плітками], будьте вона легка на вагу людина? (К. Гриневичева).

Значення в інших словниках

1. обриджувати — обри́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обриджувати — -ую, -уєш, недок., обридити, -джу, -диш, док., перех. Викликати до кого-, чого-небудь почуття неприязні, огиди; робити кого-, що-небудь неприємним, бридким.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обриджувати — ОБРИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Викликати до кого-, чого-небудь почуття неприязні, огиди; робити , кого-, що-небудь неприємним, бридким.  Словник української мови в 11 томах