обронений
ОБРО́НЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до оброни́ти.
Холодом і смутком віє на нього з кімнати. Давить висока стеля, тиснуть з боків стіни... І кожної миті – дорогі риси. Обронені колись слова... (Ю. Мушкетик);
Гнат уже з оброненою на груди головою стояв серед хати (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)