обронений

ОБРО́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оброни́ти.

Холодом і смутком віє на нього з кімнати. Давить висока стеля, тиснуть з боків стіни… І кожної миті — дорогі риси. Обронені колись слова… (Мушк., Серце.., 1962, 282);

Гнат уже з оброненою на груди головою стояв серед хати (Панч, В дорозі, 1959, 50).

Значення в інших словниках

1. обронений — обро́нений дієприкметник загублений; сказаний мимохідь рідко  Орфографічний словник української мови
2. обронений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обронити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обронений — ОБРО́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до оброни́ти. Холодом і смутком віє на нього з кімнати. Давить висока стеля, тиснуть з боків стіни... І кожної миті – дорогі риси. Обронені колись слова... (Ю. Мушкетик); Гнат уже з оброненою на груди головою стояв серед хати (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах