обрости —
обрости́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обрости —
див. обростати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обрости —
ОБРОСТИ́ див. оброста́ти.
Словник української мови в 11 томах
обрости —
оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт.
Фразеологічний словник української мови
обрости —
УКРИВА́ТИСЯ (ВКРИВА́ТИСЯ) чим (про якусь поверхню — рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ рідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ (ВСТЕЛЯ́ТИСЯ)...
Словник синонімів української мови
обрости —
Оброста́ти, -та́ю, -єш сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости. Ном.
Словник української мови Грінченка