Словник української мови у 20 томах

обрубити

ОБРУБИ́ТИ див. обру́блювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обрубити — обруби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обрубити — див. обрублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрубити — ОБРУБИ́ТИ див. обру́блювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. обрубити — ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника)...  Словник синонімів української мови