обрубити

ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника); Підшивав (ковдру) рівно 2 години, аж втомився (М. Коцюбинський); Обрублювати сорочку; — Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (пісня). — Пор. 1. обшива́ти.

Значення в інших словниках

1. обрубити — обруби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обрубити — див. обрублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрубити — ОБРУБИ́ТИ див. обру́блювати.  Словник української мови в 11 томах
4. обрубити — ОБРУБИ́ТИ див. обру́блювати.  Словник української мови у 20 томах