обрізан

ОБРІЗА́Н, а, ч., розм., рідко.

Те саме, що обрі́з².

Тишу нічну розчахнуто рвучким вибухом з обрізана (Іван Ле);

Санько дістав обрізана й інакше не тинявся .. навколо рідного попелища як тільки з обрізаном за пасом (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. обрізан — обріза́н іменник чоловічого роду обріз рідко  Орфографічний словник української мови
2. обрізан — див. обріз  Словник синонімів Вусика
3. обрізан — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що обріз II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обрізан — ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В.  Словник синонімів української мови
5. обрізан — Обрізан, -на м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка