обслуга
ОБСЛУ́ГА, и, ж.
1. Група людей, що обслуговує певний об'єкт; персонал.
Шкода, що скіфи з царської обслуги взяли ворота на залізні шпуги (Л. Костенко);
Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (А. Головко).
2. військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін.
Сьогодні честь пристрілювати ціль випала обслузі Дениса Блаженка (О. Гончар);
В міському парку .. – зенітний кулемет. Обслуга розташувалась в холодку (Григорій Тютюнник).
3. Те саме, що обслуго́вування.
Їм подали .. коштовні смаковиті вина; обслуга була чудова, скрізь тиша і благодать, – королю все те сподобалось надзвичайно (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
Та не хотіла вона тієї обслуги [у будинку для людей похилого віку]. Поки ще хоч трохи на ногах, буде у своїй хаті (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)